Тут ліс повалений лежав,<br />
гіллям трупіни прикривав<br />
немовби сам себе чімхав<br />
і падав, де стояв.

Тоді настала тут весна,<br />
змагались води і вітри,<br />
і в сонці зблиснула згори<br />
сокира замашна!

Вже я: "Дитину забери!" –<br />
кричу очима діда з дна<br />
старого міста.