Плачуть дахи почорнілі й холодні.<br />
Хмари спустились на топтаний брук,<br />
Далі – заломами зігнутих рук,<br />
В лужі встромили шиплячі походні*…

Білим струмочком у синій туман<br />
Пара сковзнула й загасла. Тоді —<br />
Тиша така, що хрипіння годин<br />
Чути, вкропилась до літер роману…

Мовчанка й тиша… Та раптом із ринв<br />
Крапля по краплі, мов цвяхом у скроні.<br />
Мов колючки у терновій короні<br />
Звук цей. Ліхтар. Продає мандарин

Дівчина з довгим розрізом очиць,<br />
З віями тихими, мов голубіння…<br />
Ось ти продай мені муку терпіння!<br />
Цноти даруй запашних полуниць…

…З гиком трамвай прокульгав перехрестя —<br />
Скрійний хабарник та п’яний жебрак…<br />
Лайкою плюнув безмежний барак<br />
В улиці сонні блакитного міста…

Тягнуться спритні конвульсії рук<br />
В душу мою, що зірвалась, сьогодні…<br />
Плачуть дахи почорнілі й холодні,<br />
Хмари спустились на топтаний брук.

* походні = смолоскип