У траві лоскотливій —
аж приємно ходить!—
на листочку від сливи
цокотунчик сидить.
Він нікого не кривдить,
бо нітрохи не злий.
Він веселий, і діти
люблять гратися з ним,
бо до самої ночі
через лагідний день
свою пісню охоче
цокотунчик веде.
Їй підспівує листя,
Їй підспівує ліс...
Ти йому посміхнися,
як зустрінеш колись.