Закурю ото цигарочку<br />
Болгарського тютюну.<br />
А сини мої, шинкарочко,<br />
Загинули у війну.

То налляй мені ще чарочку<br />
Угорського вина.<br />
А сини мої, шинкарочко,<br />
Загинули. Нема.

Зажурився. Бренді смокче він,<br />
Баклажанну їсть ікру.<br />
— А іще купити хочу я<br />
Чеську кохту на стару.

Гроші є, на хліб зостанеться,<br />
Ще ж і пенсія іде.<br />
Хай походить вже, похвалиться<br />
Що не гірше, як в людей.

Бо як центром йтимеш ввечері —<br />
Чепурні усі такі.<br />
Гарні пальта із Німеччини,<br />
Югославськії хустки.

І болгарські ті цигарочки<br />
Так і смалить все село.<br />
…А синів моїх, шинкарочко,<br />
Польським снігом замело.

1968