Ці риски світла (в пітьмі іскор піна),<br />
Що також п'ють гарячий сонця плин,<br />
Живуть недовго. Мчиться навздогін<br />
За ними наших співчувань данина.

Нічні квітки! Краса їх — бистроплинна,<br />
Вони згоряють в полум'ї годин;<br />
Століттям для квіток є день один,<br />
Як для зірок є віком ніч єдина.

Якщо від перебіжної весни<br />
Залежить наше благо чи страждання,<br />
То й тут законом сонце вишини.

Чи встоїть те, що втілить сподівання?<br />
А що не прийде — теж світила річ,<br />
Що постає і никне кожну ніч.



Переклад М. Ореста