* * *

Цей лютий! Час для сліз і віршів,<br />
Що не стихають ні на мить,<br />
Коли гримить, гуркоче хвища<br />
Й весною чорною горить.

Прольотку взяти. За шість гривень,<br />
Крізь благовіст, крізь схлип коліс —<br />
І чимскоріш — туди, де злива<br />
Гучніша від чорнил і сліз.

Де раптом, як звуглілі груші,<br />
З дерев десятки чорних птиць<br />
Зірвуться долу і обрушать<br />
Суху печаль на дно зіниць.

А там земля іще чорніша,<br />
І вітер криками пропах,<br />
І чим раптовіш, тим точніше<br />
Вірші складаються в сльозах.

1912