Троянда
Троянда
Мамусю, голубко! сьогодні<br /> Я вранці ходила в садок—<br /> Такого багато росте там<br /> Рожевих та синіх квіток.<br /> Найкраща троянда. Та тільки<br /> Я руки сколола свої,<br /> Аж кров потекла по їх,—поки<br /> Зірвала з стеблини її.<br /> А краще коли б та троянда<br /> Без гострих шпичок тих була,<br /> Щоб дівчина кожна зірвати,<br /> Не колючи руки, могла...<br /> — Ой, доню! все гарне на світі<br /> Дається не дурно людям:<br /> Щоб щастя придбать, працювати<br /> Всім тяжко доводиться нам.<br /> Без праці й труднацій на світі<br /> Не можна нічого придбать<br /> І навіть, щоб квітку зірвати,<br /> Доводиться шпички зазнать.<br /> Та пальчики хворі забудь ти<br /> І знай, голуб'ятко моє:<br /> Що важче здобуть, те любіше<br /> Тоді, як здобудеш, стає.