Замру у тривозі:<br />
На заході мої скарби розрито.<br />
По дорозі<br />
Трубить сірими барвами вітер.

Небо нагинається до обрію,<br />
Капає цілунками з синіх губ.<br />
Шелестить моя тривога коброю<br />
У барвах труб.

В небеса повзе мій неспокій<br />
З кратерів серця гадом.<br />
Чую далекі кроки<br />
За сизим небесним садом.

То наближаються мої біди,<br />
А щастя рве золоті яблука у бога.<br />
Трубить у труби бліді<br />
Тривога.