Трандафиль і Свиня
Трандафиль і Свиня
Свиня пропхалась у садок;<br /> Усюди треба їй, ледачій,<br /> Усунуть свій зажерливий роток,<br /> Бо сказано — Свиня і робить по-свинячи;<br /> В багні куйовдилась, ще й на квітник прийшла<br /> Між квітами пориться;<br /> А посередині Трандафиль там цвіла,<br /> Хороша, повна — любо подивиться.<br /> Свиня до неї тиць — і кинулась назад,-<br /> Знайшла понура клад —<br /> Обиду превелику:<br /> Трандафиль поколола пику.<br /> — Такую погань держать у садку,-<br /> Промовила Свиня,— та ще й на квітнику!<br /> Що з того, що пахтить, коли у пику коле? —<br /> Похрюкала і побрела у поле.
Так ясна правда для брехні,<br /> Як та Трандафиль для Свині,<br /> І перекір, і закарлючка;<br /> Хороший чоловік усім<br /> І друг, і побратим,<br /> Поганому ж — колючка.<br /> 1892-1893.