Ти зрікся мови рідної. Тобі<br />
Твоя земля родити перестане,<br />
Зелена гілка в лузі на вербі<br />
Від доторку твого зів'яне!

Ти зрікся мови рідної. Ганьба<br />
Тебе зустріне на шляху вузькому...<br />
Впаде на тебе, наче сніг, журба —<br />
Її не понесеш нікому!

Ти зрікся мови рідної. Нема<br />
Тепер у тебе роду, ні народу.<br />
Чужинця шани ждатимеш дарма —<br />
В твій слід він кине сміх — погорду!

Ти зрікся мови рідної...