Ти царюєш, трояндо...
Ти царюєш, трояндо...
Із "Сонетів до Орфея"<br /> Ти царюєш, трояндо,— для людства за давніх сторіч<br /> просто келихом тонкогранчастим була ти,<br /> а для нас ти — це цвіт незліченно багатий,<br /> до кінця невичерпна річ.
Ти зі свого багатства на вбранні пишаєшся вбранням,<br /> тільки з сяйва складається тіло твоє;<br /> в тебе кожна пелюстка є всяких прикрас відкиданням,<br /> запереченням всякого одягу є.
Нам твій запах упродовж століть<br /> був твоїм найсолодшим найменням,-<br /> він в повітрі, як слава, і зараз бринить.
Ми не знаємо й досі, як зветься по-справжньому він,<br /> І вертаємо в згадках до нього, й з натхненням<br /> в нього молим собі довгожданих годин.
Переклад М.Бажана