Ти покуту куту копит,<br />
У тяму хирих ум'яту, —<br />
Вiчем мечiв,<br />
Вiчем зим... А форт Сiчi — строфами з мечiв.<br />
Ти поки сип отi лiтописи копит,<br />
Видихи див,<br />
А ми — зимами, зимами, зимами зим.<br />
Ми змусимо сум зим<br />
Хилити щити лих.<br />
Ми завидiли милi дива зим<br />
I чар... i лiрачi...<br />
I —<br />
Вiче мечiв.