Ти мене накличешся ночами,<br />
Несучи розлуку за плечами,<br />
І навиглядаєшся одна.<br />
Настраждаєшся в своїй надії,<br />
Пригадаєш літа молодії,<br />
Рідну землю, де гуде війна.

Ти не можеш бачити здалека,<br />
Як в'ялить негода, сушить спека.<br />
Танки мнуть, вкриває бою мла<br />
Землю ту, що, потом перемита,<br />
У садах, у сивих копах жита,<br />
У цвітах, як райдуга, цвіла.

Нам не легко йти до свого дому<br />
Через мертвих, через блиски грому,<br />
Через ніч,— прожекторів мечі,<br />
В битві, в сні, у підступах, в облозі.

Ти іще наличешся в тривозі<br />
І навиглядаєшся вночі!