Темрява лісова
Темрява лісова
Безлюддя. Глуш. Зеленувате<br /> Проміння скрізь. I голоси<br /> Ті, що на них завжди багаті<br /> Липневі сонячні ліси.
Сюрчання хорів ненастанних,<br /> I скрип дерев, і вдалині,<br /> Між звуків дивних, хоч і знаних,<br /> Мотор на річці у човні.
Ні, ще! Вважай! Крізь міріади<br /> Листків зелених, плащ земний,<br /> Шум, що не відали дріади,-<br /> Вгорі пропелер гомінкий.
Не знаю, тут, де полюс близько,<br /> Чи він ходив, колишній Пан,-<br /> Але шипінням василіска<br /> Його збентежив би біплан.
Гудіння хижого металу<br /> I влада розуму сім'ю<br /> Богів днедавніх розігнали,<br /> I промінь світить у гаю.
Замовкнув ліс в тьмянім хоралі,<br /> I йдуть із глибини степів<br /> Електроплуг, електротралер —<br /> Дива майбутніх наших днів.