Тебе, моя любко єдина,<br />
На крилах пісень понесу<br />
Над Ганг, – там розкішна країна,<br />
Там знаю долину-красу.

В саду там при місячнім світлі<br />
Чудовії рожі цвітуть;<br />
Там лотосу квітки розквітли,<br />
Сестрицю свою вони ждуть.

Сміються фіалочки гожі,<br />
Глядять в небеса на зірки,<br />
І тихо шепочуться рожі,<br />
Запашнії кажуть казки.

Біжать, доступаючи злегка,<br />
Газелі стрункі, сторожкі;<br />
Шумлять і лунають здалека<br />
Ті хвилі святої ріки.

Там сядемо, любко, з тобою<br />
Де пальми красують ставні.<br />
Нап'ємось кохання й спокою,<br />
Присняться нам сни чарівні.