Те найменше звіря,<br />
що в смереках проскаче,<br />
та найменша зоря,<br />
що на сіні заплаче,

те найменше маля,<br />
що хлюпоче в потоці,<br />
та найменша земля<br />
з порошинкою в оці

врятували б мене,<br />
та замкнуло всі брами<br />
це повітря страшне,<br />
що спинилось між нами.

Ви, найтонші зі свіч<br />
в слові, як у печері,<br />
не розхитуйте ніч,<br />
не полохайте челядь.

Я дійду на зорі<br />
до найстаршої брами.<br />
Де ключі? У Дніпрі.<br />
А Дніпро – під валами.

В однієї із дів,<br />
що у водах біліє,<br />
зв'язка наших ключів –<br />
як намисто на шиї.

Від слабої води<br />
розривається зв'язка,<br />
від легкої ходи<br />
піднімається брязкіт.