Там…
Там…
Там ллється кров, рвучи закови,<br /> Борці на шибениці йдуть.<br /> А ви спите, хоч там братове<br /> Вас, мучених найгірше, ждуть.<br /> Скажіть, за кого ж то померти<br /> Пішли вони в криваву хлань,<br /> Хто гідний там такої жертви,<br /> Таких нечуваних страждань?!<br /> Га, з вас про те ніхто й не знає,<br /> Що йдуть за тих на битви жар,<br /> Хто потом труд свій обливає,<br /> Над ким стоїть з бичами цар.<br /> За того йдуть вони на скін,<br /> Хто світ годує, хоч по світі<br /> Голодним завше ходить він,<br /> По стужі ходить у лахмітті.<br /> Ідуть і не жаліють крові,<br /> І гине їхня рать слаба,<br /> Щоб дати землю батракові,<br /> З неволі вирвати раба.<br /> Найнещасливіша людина<br /> їх змусила на смерть піти!<br /> А ви спите, немов скотина,<br /> О, з Білої Русі брати!<br /> Повстаньте! Йдіть гуртом до бою,<br /> Громадою несіть удар!<br /> Повстаньте твердістю такою,<br /> Щоб вас не міг зламати цар.<br /> Повстаньте, доки він ще крові<br /> Не вижер усієї з вас!<br /> Озвіться в громовому слові,<br /> Бо вже дійшов рятунку час!<br /> Повстаньте! Край ваш рідний гине!<br /> Свобода й сонце в битву звуть.<br /> Відвага й дружність – ось єдине,<br /> Що виведе на ясну путь!<br /> Зганяйте сон осліплий свій,<br /> Будіть оспалий дух, а там<br /> Ударте в дзвін, покличте в бій<br /> Громаду – на біду катам!<br /> Та йдіте, йдіте ви туди,<br /> Де кров давно вже ллють за вас,<br /> Несіте велич сліз, біди,<br /> Несіте кривди напоказ!<br /> Хай кров заграє навкруги —<br /> Ворожим трупам на підстил!<br /> Хай у неволі ланцюги<br /> Спадуть од грому ваших сил!
1906