Так ніхто не кохав. Через тисячі літ<br />
лиш приходить подібне кохання.<br />
В день такий розцвітає весна на землі<br />
І земля убирається зрання..

Дише тихо і легко в синяву вона,<br />
простягає до зір свої руки...<br />
В день такий на землі розцвітає весна<br />
і тремтить од солодкої муки...

В'яне серце моє од щасливих очей,<br />
що горять в тумані наді мною...<br />
Розливається кров і по жилах тече,<br />
ніби пахне вона лободою...

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..<br />
Де ви бачили більше кохання?..<br />
Я для неї зірву Оріон золотий,<br />
я — поет робітничої рані...

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ<br />
лиш приходить подібне кохання.<br />
В день такий розцвітає весна на землі<br />
І земля убирається зрання..

Дише тихо і легко в синяву вона,<br />
простягає до зір свої руки...<br />
В день такий на землі розцвітає весна<br />
і тремтить од солодкої муки...