Давно колись, дуже давно, не за пам’яті прадідів наших, за морем за синім жив-царював один цар. Царював він безпечно, могутній, розкішний, здавалось цілком.
"Могутній, славетний! Щасливий наш цар бездоганний!" – співали підданці гуртом.
Сусідні краї уславляли ще дужче, ще більш прикладали од заздрості щастя й скарбів, що мав цар.
Що далі котилась луна про царя, все ширшала, все голосніше гуча...