Та мить, яка надходить після болю
Та мить, яка надходить після болю
Та мить, яка надходить після болю,<br /> Тобою завданого,— ніжна мить...<br /> Я все стерплю, я все тобі дозволю —<br /> Не бійсь боляще серце надломить.
Надламане, воно смачніше буде,<br /> Як хліб, що їсться з голоду й злоби;<br /> Заходь, як у світлицю, в мої груди<br /> І все, що заманеться, там роби.
В тій хаті на підлозі, як у пущі,<br /> Клади вогонь, пали нужденний рай,<br /> Чи, мов зерня з твердої шкаралущі,<br /> Розбиту душу з мене видирай.
Я відновлюсь, я оживу, кохана,<br /> Хоч сто разів од рук твоїх згорю.<br /> Благословенна та найглибша рана,<br /> Що звільна обертається в зорю!