Світанок
Світанок
Сплигнула ніч з шумких дерев,<br /> втікаючи понад дахами.<br /> Замаяв голуб і дере<br /> крильми хмарин іржаві плями.
Мов дзенькіт товчених склянок,<br /> ясна музика підпливає.<br /> Світанку куриться вино,<br /> і небо в синяві безкрає.
Аж юне серце затремтить,<br /> незаспокоєне й несите.<br /> Устами спраглими в цю мить<br /> всю хмільність світу хочу спити.