Сумна колумбіана
Сумна колумбіана
Що, розуме, скептичний мій химернику?<br /> Не прикидайся, ти сумуєш теж.<br /> Любов відкрити важче, ніж Америку.<br /> По-перше, чи до неї допливеш?<br /> А допливеш — то цілий чи потрощений?<br /> Спустошений, ускладнений чи спрощений?<br /> З якими вантажами, чи з багатими?<br /> З якими міражами й сурогатами?
Ну, ось доплив. Ти певен, що впізнаєш?<br /> Ну, ось впізнав. Ти кинешся в прибій?<br /> Ну, виборов. Ну, вистраждав. Ну, маєш.<br /> І все-таки — чи ти повіриш їй?<br /> Не налетять якісь конквістадори,<br /> копитом в душу і в обличчя — "плі!".<br /> І фермери посадять помідори<br /> на шуканій ошуканій землі.
Як довго не було її в біноклі...<br /> О море днів, гірка твоя вода!<br /> Просмолені канати із коноплі<br /> вже натягати в бурю набрида.<br /> Уже собі нічого не пробачиш.<br /> Уже не йдеш наосліп, навмання.<br /> Земля, земля!.. Ти вже її не бачиш.<br /> Тобі в очах диявольське ткання.
Все вже змішалось. Все уже дифузія.<br /> Земля, земля!.. Тепер уже невчас.<br /> Коли тонула ще одна ілюзія,<br /> ти вже й не кидав рятувальний пас.
Хай дальній берег в сонці медом плавиться.<br /> Земля, земля!.. Усе уже було.<br /> Хай іншому якомусь мореплавцеві<br /> фазан розстелить пальмове крило.<br /> І хай пливе, і хай собі радіє,<br /> а потім проклинає свій порив.<br /> За Добрим Мисом Доброї Надії<br /> вже не один той подвиг повторив.