Мамо моя! За час, за годину<br />
Свиснуть кулі, заграють гармати.<br />
Може, вийду цілий, може, згину –<br />
Хочу твоє опрощення мати.

Ти не гнівайся, рідна, на мене,<br />
Що пішов, не простившись з тобою.<br />
Подивись, яке листя зелене!<br />
Прийде буря й понесе геть з собою.

Я не годен був, мамо, дивитись<br />
На твій жаль і на сльози керваві.<br />
І не годен був в хаті лишитись,<br />
Коли другі боролися в славі.

Била північ… Місяць… ясно, як в днину,<br />
Ах, як тяжко було вийти з хати!..<br />
Мамо! кулі! Чи верну, чи згину,<br />
Хочу твоє опрощення мати.