Ципріян Норвід<br />
Столиця

Перекладач: М.Бажан

1

О, вулиці, вулиці... Місто,<br />
Увінчане знаком хреста,<br />
Горять твої вікна іскристо,<br />
Мов хижі зіниці кота.

2

Ці юрби, зодягнені в чорне<br />
(У стоїків* одягах звичних),<br />
Пливуть, аж задуха огорне<br />
Від криків і поштовхів стрічних.

3

Два рухи тут є на признаці:<br />
Або фабриканти женуться<br />
За чимось, або після праці<br />
З заробленим люди несуться...

4

Два образи бачимо зразу:<br />
Це образ продажного неба<br />
І лик заводського екстазу,<br />
Мовляв, є хоч їжа для себе.

5

Он суне араб величаво,<br />
Чоло своє звівши високо,<br />
Стрункий, наче статуй постава.<br />
Поглянь — хай потішиться око!

6

Он похорон тягнеться мимо<br />
Тяжким, погамованим кроком,<br />
Ти прагнеш спочити — за ними<br />
Піди, відпочинь бодай оком!..

7

Чи, ставши цим людям стороннім,<br />
Зведи свої мислі, свій жест<br />
До неба, де світлим балоном<br />
Леліє — над хмарами? — хрест!

-----------<br />
* Чорний колір одягу християни перейняли від стоїків.