— Стежи-доріжки, трави у лузі,<br />
Гаю-розмаю, густе гілля!<br />
Чом мовчите ви в печалі, в тузі?<br />
— Той, хто гуляв тут, вже не гуля.

— Чому не видно в вікні нікого?<br />
Чому в садочку квітки звелись?<br />
Де твій господар, хато-небого?<br />
— Хто його знає, зійшов кудись.

— Бровко кудлатий, пильнуєш хати?<br />
— Яка то хата — пустка німа.<br />
— Чом плачеш, хлопче? — Немає тата.<br />
— Чом плачеш, жінко? — Мужа нема.

— Де ж він подівся на безталання?<br />
— В острог узято, на чужину.<br />
— Відки ви, хвилі? — З краю заслання.<br />
— Що принесли ви? — Чорну труну.