Стежки-доріжки...
Стежки-доріжки...
— Стежи-доріжки, трави у лузі,<br /> Гаю-розмаю, густе гілля!<br /> Чом мовчите ви в печалі, в тузі?<br /> — Той, хто гуляв тут, вже не гуля.
— Чому не видно в вікні нікого?<br /> Чому в садочку квітки звелись?<br /> Де твій господар, хато-небого?<br /> — Хто його знає, зійшов кудись.
— Бровко кудлатий, пильнуєш хати?<br /> — Яка то хата — пустка німа.<br /> — Чом плачеш, хлопче? — Немає тата.<br /> — Чом плачеш, жінко? — Мужа нема.
— Де ж він подівся на безталання?<br /> — В острог узято, на чужину.<br /> — Відки ви, хвилі? — З краю заслання.<br /> — Що принесли ви? — Чорну труну.