М. Ірчанові

Та заґелґали гуси над лугом.<br />
Розмолився орач над смугою скиби,<br />
Розмолився орач над розсяяним плугом,<br />
Що до сонця грав лускою риби.

Посплітались незбагнуті мислі.<br />
Клубочками тонкі волоконця —<br />
хрещата мережка.<br />
Ой нависли чорні хмари…<br />
І побігла до сонця<br />
чорним зорана стежка…<br />
І заґелґали гуси над лугом…

1923.