Це хто товчеться? — Я. — Хто? Що за крик?
— Твоє це серце! З волокна тонкого
Звисаю вже, живущий тане сік,
Коли дивлюсь на тебе, самітного,
Мов те песя, що сіло під порогам.
— І звідки це? — Шибайголовства плід.
— Навіщо гнів? — Бо маю горя вбрід.
— Лиши мене, я в думці тим займуся.
— Коли? — Як виросту з дитячих літ.
— Більш не кажу. — Я зов...