Темно надворі, ніч дощовита,
Людей у вагоні битком набито;
Всі потомились — чи сплять, чи куняють,
Діти малі засинають, де знають,—
На чемодані, як не на лаві,
мостять голівки чорняві й біляві.
Спить та дитина одітою, взутою,
Мати ще зверху хусткою вкутає.
Тут же, розлігшись серед купе,
Якийсь морячок завзято хропе.
Якби в тому поїзді я був хазяїном,
Розпоряди...