Ні, я не йду тропою віршоробів,<br />
Що оди тчуть з фальшивої краси.<br />
Їй не шкодують неба для оздоби<br />
Здрібнілі і охриплі голоси.

Своїх я уст брехнею не поганив,<br />
Для порівнянь не брав так, як вони,<br />
Скарбів земних, перлин всіх океанів,<br />
Зірок і квітів ранньої весни.

У вірші правда — над усе для мене,<br />
І я писав, що мила — чарівна,<br />
Хоча від матері лице натхненне,<br />
А не з небес отримала вона.

Мою любов хвалити не годиться,-<br />
Вона не крам, що продають в крамницях.



Переклад Д. Паламарчука