Я бачив сон. Важенних перел град<br />
На груди сипали мені, старому,<br />
Вдягали в ддовгу чорну паполому,<br />
Давали пити не вино, а чад.

Я зір будив — обводив кругогляд<br />
І відчував крізь димку нерухому,<br />
Як обсипався дах княжого дому,<br />
Як крякав крук і як клубочивсь гад.

О, що за туга розум мій опала!<br />
Яка крізь серце потекла Каяла,<br />
Що за чуття на серце налягло!

Ніч місячна кругом, така студена,<br />
Антена гнеться, як струнке стебло,<br />
І чорний день десь дзвонить у стремена.

23.04.1931