Благословляю ті сліди,<br />
благословляю ті дороги,<br />
що привели мене сюди –<br />
в мистецтва зоряні чертоги!

Тут сьоме небо,<br />
верх бажань,<br />
мета духовної жадоби,<br />
причина слізних уповань –<br />
сам бог і всі близькі особи.

Пророки, ангели, святі,<br />
секретарки і херувими.<br />
Благословенна мить в житті,<br />
коли сідаєш поруч з ними.

Блаженна мить, священна мить!<br />
Але хай бог мене простить,<br />
що я штовхався якомога,<br />
щоб сісти ближче біля бога.

Щоб воскурити фіміям,<br />
і разом випити сто грам,<br />
і щоб сподобитись тих страв,<br />
що божий кухар готував.

О, божа велич неземна!<br />
О, запах редьки і вина!

Закурить бог – і від цигарки<br />
на небі створюється хмарка.<br />
Бог плюне в космос – цілу мить<br />
здається, що зоря летить.<br />
А як гикне, то що й казать? –<br />
всі гості покотом лежать.

І я лежу, і я тремчу:<br />
а що, як милість обмине –<br />
бо не поплеще по плечу<br />
простого смертного, мене.

Є, правда, чутка, що і він,<br />
не кажучи лихого слова,<br />
земного батька простий син,<br />
в боги потрапив випадково.

Та – нічичирк!<br />
Бо хто ж не зна –<br />
у нього сила неземна.

Що Саваоф? Старий дивак.<br />
Із глини сотворив людину.<br />
Оце так бог, оце мастак!<br />
Перетворив її у глину.