Відчини, мій Фрідріху, вікно,<br />
хай погляну на широкий світ.<br />
Бачу чорне незбагненне дно,<br />
а над ним золототканну сіть.

Привиди кружляють наді мною,<br />
постаті, що їх колись творив.<br />
Прилітають з правдою сумною,<br />
що останній буде цей мій зрив.

Березневе запашне повітря,<br />
навкруги весни передчуття.<br />
А для мене гострить срібне вістря<br />
смерть і скоро перетне життя.

Вийди на хвилину, Екермане,<br />
на момент лиши мене самого,<br />
хай душа із вічністю зістане,<br />
щоб полагодити справи з богом.

Чую призов із землі, від споду,<br />
чую подих вічності глибокий,<br />
чую з-за вікна холодний подув,<br />
льодові, скляні, драпіжні кроки.

Вже приходить срібна смерть до мене,<br />
вже стає навшпиньки за дверми.<br />
Серце з жаху стукає шалене:<br />
що є там? Навіщо світ німий?

Друже мій, навіщо ти мовчиш?<br />
Парка нитку розірве прожогом.<br />
Вже не потішай мене, залиш!<br />
Хочу поладнати справи з богом.

Все моє життя — одне змагання<br />
за найвищу, повну досконалість.<br />
Фавста мрія та мета остання:<br />
в "панта рей" знайти єдину сталість.

Все моє життя — одне змагання<br />
за гармонію людини й бога.<br />
в осені мого життя й зарання<br />
я все чув, що людська правда вбога.

Кожний день для мене був щаблем<br />
до нових, до невідомих тайн.<br />
Вічно таємниць горіх гризем,<br />
вічно є для нас таємний Райн.

Кожний день для мене був щаблем<br />
що веде в найвище недосяжне.<br />
Вічно в незбагненне ми пливем,<br />
лиш воно для нас є вічно важне.

Я творив з життя великий міт,<br />
я шукав тебе, о божественна казко.<br />
Хоч на плечах більш вісімдесяти літ,<br />
все-таки вмирати важко.

Аж пізнав я таємницю міту,<br />
де в Європу перша йде дорога,<br />
вивчився я в грецьких майстрів заповіту,<br />
як людина може сотворити бога.

Аж тоді дійшов я до мети<br />
та здобув заклятий казки край,<br />
аж тоді заграв огонь святий.<br />
Я сказав хвилині: "Все тривай!"

А тепер пануй над мною, смерті владо,<br />
та не цілого мене захопиш,<br />
я — твій спадкоємець, сонячна Елладо,<br />
я лишуся — тайним радником Європи.