Не зла жалом — жезлом добра
Будь, моє слово, будь! Щоб кожний правий тебе добрав,
На подвиг рушаючи в путь. Не поводатарем, слово, ні —
Супутником йому стань: Не тоніть у воді, не горіть у вогні,
Не забийтесь у вражий стан. Якщо ж поляже він на путі,
Край доріг, як підбитий птах, Слово моє, незрадливеє ти,
Стань у його в головах! Від нього напасть лиху відведи,
Щоб, сильний, він знов устав. Росинкою, слово, ковтком води
Освяти його спраглі уста. Степовим обвій його вітерцем,
Зморшки втоми розгладь — Правому завжди з чистим лицем
Іти проти вражих заглад! А як він не розкриє в мить очей,
Не гляне зі смертної мли, Слово моє, вогнесяйним мечем
Ворогів, молю, спопели! І смертею смерть поправ,
Там, де нагробки і хрести, Над прахом того, хто згинув прав,
Райдеревом, слово, зрости.