Скарга героя
Скарга героя
Нас так мало, так мало з породи могутньої<br /> Нездоланних бійців, що рушали під Трою;<br /> Про ті герці страшні, про ту пору славутнюю<br /> Навіть чудно і згадувать нині герою.
Агамемнон від зради упав під наругою,<br /> Оілеїв Аянт — від грізнoї богині,<br /> Теламонід безумний розбитий недугою,<br /> А Патрокл і Ахілл сплять давно на чужині.
Де ви, друзі мої? Одіссею досвідчений,<br /> Так безславно живеш ти в Ітаці нікчемній,<br /> Тевкр утік і народ свій покинув незлічений,<br /> Син Тідеїв пішов десь у безвісті темні.
Тож як стрінемось ми серед люду безродного,<br /> Ми, що звикли вже жить між юрбою дрібною,-<br /> Враз підносимо зброю один проти одного,<br /> Щоби душу потішити в рівнім двобої.