Синичка дзьобала сало,<br />
Прив'язане до вікна,<br />
А потім сала не стало,<br />
Та все прилітала вона.

На скрипці грала під хатою,<br />
Але не просила їди,<br />
Бо стала сама багатою —<br />
Минулися холоди.

Із вдячності пташка грала,<br />
Неначе скрипаль-корифей.<br />
А хата їй відповідала<br />
Щасливим сміхом дітей.