Зимова ніч і стужа нічна —
і краю немає їй. В північнім залі читаю я,
всю ніч не склепивши вій. Джерела й води скував мороз,
промерз крем'янистий шлях, Холодне світло місяць пролив
на скирти в сумних полях. Ясний світильник у небі згас,
у темряву все втопив,- Я стримую сльози, володарю мій,
колише мене твій спів. Є в пісні звуки і є мотив,
я знаю його давно,- З отими звуками почуття
мої злилися водно. Немає слів, що могли б вмістить
печаль мою і любов,- Співай, володарю мій, співай,
хай щастя вернеться знов.