Цок! Цок! по цвяшках<br />
На підошві стежки дві —<br />
Це я вам —<br />
Чобітки.

Не дивіться, що я плюну,<br />
Розітру, як скло блищить.<br />
А який, який я юний<br />
В цю веселу мить.

Аж по лікоть голі руки:<br />
Праця в хаті, а важка…<br />
Цитьте, йдуть до мене з бруку…<br />
Цок-цок! по цвяшках!<br />
. . . . . . . . . . . . . . . . .<br />
Пальці правої в живиці —<br />
Сучу дратву я, шарпак*,<br />
Але очі — зоряниці,<br />
А на серці — мак.

Віск пролинув<br />
Раз і… два.<br />
І зігнув я знову спину —<br />
Пара буде ще нова.

Шило в шкіру зашилив я,<br />
Дратва шиє, шаркотить,<br />
Шепіт в шварі… Шив я, шив я —<br />
Швидко в шевні все біжить.

Раз-два! Раз-два!<br />
Пара буде ще нова!<br />
На колодці маю чобіт,<br />
Прошу тих, хто з смаком робить,<br />
А я знову дратву в руки,<br />
Потім цвях, а далі… стуки…

Цок-цок! по цвяшках<br />
На підошві стежки дві —<br />
Це я вам —<br />
Чобітки…

______________<br />
* Жебрак (від: "обшарпаний")..