Шлю серце вам
Шлю серце вам
Шлю серце вам — ковчег завіту,<br /> Й привіту бойові слова,<br /> Мої мільйони грозовиті!<br /> Хоч звіте братом, хоч не звіте,<br /> А я ваш, брати, я ваш!
Цей наш союз — не гріх, не цнота,<br /> Ані клеймо, ані клейнод,<br /> Не випадок і не сваволя:<br /> Це спільна, нероздільна доля —<br /> Раб-поет і раб-народ.
В нас сили — тільки б пробудиться,<br /> В нас зерна — тільки б на посів...<br /> Країна криється в нас гарна,<br /> Як в темній дебрі дика сарна<br /> Від гавкучих гончих псів.
Як не признаєте за брата,<br /> Мені на серце й на чоло<br /> Рясніші й глибші ляжуть зморшки,<br /> Та не постаріюсь ні трошки,<br /> Юдам пагубним на зло.
Не прагну мученицьких лаврів,<br /> А тільки, з долею в ладу,<br /> Я покладу, покласти мушу<br /> За вас революційну душу,<br /> Цей зневажений мій дух.
Я ваш, я ваш. Мені байдуже,<br /> Чи я потрібен вам, чи ні —<br /> Одне в нас серце незатьменне!<br /> Хоч сонце й вас часом від мене<br /> Хмари застують брудні.