…І знову братися за справу українську —<br />
писати вірші, сіяти зерно<br />
і думати про військо запорізьке,<br />
якого вже немає так давно.

Не відректися нам своєї вдачі,<br />
як білці колеса, як зорей — небесам…<br />
Чого ти плачеш, гетьман Сагайдачний?<br />
Чого ти знову сам не свій — і сам?