Щука й Кіт
Щука й Кіт
Один мордатий Кіт до Щуки учащав;<br /> Пройдисвітка зубата знала,<br /> Чого хвостатий кум бажав:<br /> До берега частенько припливала<br /> І щиро куманька свого<br /> Карасиками шанувала,<br /> А Кіт і не цуравсь сього,<br /> Бо жирная мишва вже приїдаться стала.<br /> Раз каже Щука так йому:<br /> — Возьми мене мишей ловити.-<br /> Дивуючись, кум глянув на куму<br /> Та й засміявсь:— Надумалась дуріти!<br /> Не навтішаєшся таким добром;<br /> Карась і сам у рот тобі ускочить,<br /> А хитрая мишва так іноді морочить,<br /> Що треба буть мудрованим Котом,<br /> Щоб висидіть, неначе неживому,<br /> І оком не моргнуть;<br /> Буває, що всю ніч стрибаєш по-дурному<br /> І ні однісінькій не вдасться в’яз звернуть.<br /> А Щука на своє хилила:<br /> — Ет, вигадки! Велике діло миш;<br /> На що ярші — і тих не раз ловила…<br /> Піду-бо я! Хоч раз мене потіш.-<br /> Ніхто не бачив, тільки зорі,<br /> Як ласий кум і шустрая кума<br /> Через садок попхались крадькома<br /> І зачинились у коморі.<br /> Кіт на полицю зараз же стрибнув,<br /> Бо там давненько був,<br /> А Щука у куточку<br /> Сховалася за бочку.<br /> От перед світом Кіт довідаться біжить —<br /> Аж Щука без хвоста лежить:<br /> Прокляті пацюки одгризли.<br /> — Бач, серденько, в яку біду ми влізли!<br /> Хвоста й нема…<br /> Ніхто не винен — ти сама,-<br /> Мурличе Кіт,— се справді штука!<br /> Ну, що ж його тепер робить?<br /> — Голубчику, рятуй! — тут простогнала Щука.<br /> На світі дай мені пожить…<br /> У став мерщій пусти мене, мій друже,<br /> До світа тут не доживу…<br /> Хоч і нема хвоста — байдуже,<br /> Як-небудь попливу.-<br /> Побачив Кіт, що діло препогане,<br /> Що, може, і йому вона в пригоді стане,-<br /> Узяв куму на спину примостив,<br /> Поніс до ставу та й пустив.<br /> Пішла між рибами про неї всюди слава;<br /> Сміються всі, карасики найбільш:<br /> — Догралася! Тепер мовчи та диш,<br /> Безхвостая проява!
На світі живучи, довіку вчись;<br /> Що наробила здуру Щука —<br /> Се всякому наука:<br /> Чого не тямиш — не берись.<br /> 1891.