Сервус, Мадонно
Сервус, Мадонно
Константи Ільдефонс Ґалчинський<br /> Сервус, Мадонно
Перекладач: Р.Лубківський<br /> Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.
Хай інші там книги пишуть. І навіть<br /> нехай гримить їхня слава із веж найвищих<br /> стодзвонно.<br /> Я книг писати не вмію і зовсім не прагну слави —<br /> сервус, Мадонно.
Не дбаю про їхню спокійну та променисту долю,<br /> і не для мене сонце, ані природи лоно.<br /> Для мене — лиш ніч і вітер, та хміль алкоголю, —<br /> сервус, Мадонно.
Інші були до мене, інші будуть потому,<br /> життя — воно споконвічне, поборює смерть невтомно.<br /> І все це — мов сон химерний, що верзеться<br /> дурному,<br /> сервус, Мадонно.
Для тебе, що сяєш у строї з латаття і свіжих лілій,<br /> квітів мого дитинства, чисто і безборонно,<br /> росою руки обмивши, сплітаю вінок невмілий, —<br /> сервус, Мадонно.
Не погордуй вінком тим поета — пройдисвіта, гнуса,<br /> знає мене поліція і борзописців гроно.<br /> А ти — моя мати й кохана, а ти — моя муза, —<br /> сервус, Мадонно!