СЕРПЕНЬ<br />
Сонет

Як ясний серпень, ніжний і спокійний,<br />
Сознавший швидкоплинність краси.<br />
Позолотив деревні листи,<br />
Він почуття уклав в стрункий порядок.

В ньому здається помилкою спекотний полудень,-<br />
З них більше сродны сумні мрії,<br />
Прохолода, красу тихої простоти<br />
І відпочинку від життя неспокійною.

Востаннє, перед вістрям серпа,<br />
Красуються колосся наливні,<br />
Замість квітів скрізь плоди земні.

Втішним вид важкого снопа,<br />
А в небі журавлів летить натовп<br />
І криком шле "пробач" у рідні місця.