Воно звелося з ґрунту ввись і ввись<br />
і в стовбурі стрімкому замовчало;<br />
коли ж квітки, мов полум'я, знялись,<br />
воно мовчанням знову стало.

Упродовж літа виросло, як плід<br />
на повсякчас напруженому вітті<br />
й одчуло сил припливи соковиті,<br />
які вливав до нього світ.

Кінець кінцем округлилось овалом,<br />
закутавшись в лушпиння, як в покров,<br />
і спокоєм наповнилось тривалим,<br />
назад вернувшись, в центр свій знов.

1924

Перекладач: Микола Бажан