Поза тихими водами<br />
Сумно та й смерклося;<br />
О, як голос меж горами,<br />
Щастя розбилося!

Летить ворон чорнокрилий, —<br />
За ним загуділо;<br />
Щастя моє, гаразд милий<br />
Навіки зниділо.

Тяжко голубу малому<br />
Гори перебити,<br />
Ой ще тяжче безродному<br />
На сім світі жити.

Ти, зозуле сивенькая,<br />
Закуй ми сумненько,<br />
Най розпука та й лютая<br />
Вирве ми серденько.<br />
1837