І

Іду з роботи я, з завода<br />
маніфестацію стрічать.<br />
В квітках всі улиці кричать:<br />
нехай, нехай живе свобода!

Сміється сонце з небозвода,<br />
кудись хмарки на конях мчать.<br />
Іду з роботи я, з завода<br />
маніфестацію стрічать.

Яка весна! Яка природа!<br />
У серці промені звучать...<br />
— Голоту й землю повінчать!<br />
тоді лиш буде вічна згода.<br />
Іду з роботи я, з завода.

II

Мобілізуються тополі<br />
під хмарним вітром на горі...<br />
Уже давно ми на порі,<br />
давно всіх кличемо: до волі!

До волі: бідні, босі й голі!<br />
не час сидіти у норі!<br />
Мобілізуються тополі<br />
під хмарним вітром на горі...

Гукнем же в світ про наші болі!<br />
Щоб од планети й до зорі —<br />
почули скрізь пролетарі,<br />
за що ми б'ємся тут у полі!<br />
Мобілізуються тополі!<br />
1920