Рік минає — і меншають сили,<br />
Я холодним і млявим стаю...<br />
Краю мій! Я дійду до могили,<br />
Не побачивши волю твою!

Та вмираючи, хтів би я знати,<br />
Що стоїш ти на вірних шляхах,<br />
Що орач, ідучи засівати,<br />
Дні погожі зустріне в полях:

Щоб з оселі вітрець незабутий<br />
Звук єдиний до вуха доніс,<br />
Звук, в якому кипіння не чути<br />
Ані людської крові, ні сліз.



Переклад М. Зісман