Обминувши луг, що вкрився міддю,<br />
Слід до хати губиться в бору.<br />
В хаті пахне парене обіддя,<br />
Сік густий покрив кору.

На корі зі мною стельмах сивий,<br />
Поруч шпиці віялом лягли.<br />
Ми майструєм, щоб шляхи щасливі<br />
Під колесами гули.

У роботі дні пливуть чудові,<br />
І надвечір я іду щодня<br />
В гомінкі бори соснові,<br />
Де живе моя рідня.

Де живуть майстри хороші, чесні,<br />
Вуглярі, і теслі, й дьогтярі.<br />
Серед них мої проходять весни<br />
І розмови до зорі.

Небагато літ прожив на світі<br />
У краю лісів, озер і трав.<br />
Там навчився я людей любити<br />
І чудовий світ пізнав.

Може, тим без пісні я не можу<br />
Працювати, жити навіть дня,<br />
Що округ земля моя хороша,<br />
А на ній — моя рідня!