О, ночі мої безсонні —
Роздвоєння розуму й серця,
Я наче в'язень у зоні
Між ними правічного герця.
Я чую — серце готове
Летіть на рідні пороги,
А розуму гостре слово
Шепоче слова остороги:
Пощо? Дитинства там тільки
Та юні залишився спогад.
Старечого серця біль ти
Вгамовуй в надії на Бога.
Могилок матері й тата
Вже там не залишилось нав...