Мої предки були не вбогі<br />
На пісні та свячені ножі —<br />
З моїх предків, хвалити Бога,<br />
Заволокам ніхто не служив!

Дарували від батька до сина<br />
Честь у спадок — як білу кість!<br />
Мої предки були красиві —<br />
Ворогам на подив і злість.

Хай не славою (Бог там з нею!) —<br />
Як присягою на шаблях,<br />
Мої предки владали землею:<br />
Їм належала ця земля!

І цупким, наче нить основи<br />
Крізь віки однієї сім'ї,<br />
Невразливим — пронесли слово<br />
І внизали в легені мої...

Ох і моцна була порода —<br />
Соловки, Магадан, Колима...<br />
Мої предки були народом —<br />
Тим народом,<br />
якого нема.